chlamydiaceae, gardnerella, mycoplasma, trichomonas, ureaplasma, neisseria gonorrhoeae, candida, spirochaeia, treponema,cristispira, borrelia, moraxella, acinetobacter, kingella, micrococcus, staphylococcus, stomatococcus, planococcus, pseudomonadaceae, escherichia, klebsiella, morganella, salmonella, shigella, yersinia , proteus, bacteroidaceae, herpesviridae, вірус varicella-zoster, ВПГ-2, вірус Епстайна-Барр, цитомегаловірус, вірус герпесу 6 типу, mobiluncus, papovaviridae, enterococcus
Лікування генітального герпесу Генітальний герпес
Генітальний герпес – це інфекція, викликана вірусом простого герпесу (ВПГ). У 80% випадків захворювання обумовлене ВПГ типу 2; в 20% випадків – ВПГ типу 1. Варто зазначити, що ВПГ типу 1 є збудником простого герпесу (так звана "застуда" на губах).
Зараження генітальним герпесом можливе при статевих контактах в піхві, в рот і пряму кишку. Найбільш заразні люди з симптомами захворювання. Однак найчастіше зараження відбувається від осіб з безсимптомним перебігом захворювання. Крім того, можлива передача інфекції від хворої матері плоду під час вагітності. Інші способи зараження малоймовірні. Тому причиною зараження не можуть бути сидіння унітазів, плавальні басейни, лазні, загальна посуд та рушники.
Інкубаційний період первинного генітального герпесу коливається від 1 до 26 діб (частіше всього 2-10 добу).
Виділяють первинний генітальний герпес (перший випадок захворювання) та рецидив (другий і наступні випадки захворювання).
Першими симптомами первинного генітального герпесу звичайно служать печіння, біль і набряклість в області ураження. Ці симптоми можуть супроводжуватися нездужанням, підйомом температури і головним болем (як при грипі). Через кілька діб з’являються маленькі бульбашки, наповнені прозорою рідиною. Пухирці лопаються з утворенням хворобливих червоних ранок. Якщо виразки розташовуються на статевих органах, можливо хворобливе сечовипускання. Висипання заживають протягом 14 діб.
Рецидив захворювання протікає легше в порівнянні з первинним генітальним герпесом. При рецидиві зазвичай не буває нездужання, підйому температури і головного болю; висипань менше. Виникненню рецидиву сприяють інфекції, переохолодження, вживання алкоголю та емоційні стреси. Рецидиви, як правило, виникають на одному і тому ж місці. Висипання при рецидиві заживають швидше – протягом 7-10 діб.
Хворі з первинним генітальним герпесом та рецидивом (тобто хворі з симптомами захворювання) найбільш заразні.
Дуже часто генітальний герпес протікає безсимптомно. При цьому зараження статевих партнерів можливе і за відсутності симптомів.
Найбільш важким ускладненням цього захворювання є герпес новонароджених, який може викликати смерть дитини або стійкі неврологічні порушення. Ймовірність герпесу новонароджених найбільш висока при зараженні генітальним герпесом матері в останні 3 міс вагітності.
Знизити ризик герпесу новонароджених дозволяє визначення антитіл до ВПГ у вагітних та їх статевих партнерів. Якщо у вагітної немає антитіл до ВПГ, а у статевого партнера є, їм рекомендують утриматися від статевих контактів (включаючи оральний секс) без презерватива в останні 3 міс вагітності. При появі симптомів генітального герпесу безпосередньо перед пологами показано кесарів розтин. Профілактичне лікування ацикловіром, розпочате незадовго до передбачуваних пологів, дозволяє уникнути кесаревого розтину вагітним з частими рецидивами генітального герпесу.
При типових симптомах діагностика генітального герпесу заснована на клінічній картині. У сумнівних випадках вдаються до лабораторних досліджень. Лабораторні дослідження, що застосовуються для діагностики цього захворювання, ділять на дві групи: (1) методи виявлення ВПГ і (2) методивиявлення антитіл до ВПГ. Для методів виявлення ВПГ матеріал беруть безпосередньо з висипань, підозрілих на генітальний герпес. Досліджуваним матеріалом для виявлення антитіл до ВПГ є кров.
Методи виявлення ВПГ застосовують для того, щоб відповісти на питання: чи є висипання у даного хворого проявами геніального герпесу? Методи виявлення антитіл до ВПГ відповідають на питання: чи інфікована людина ВПГ (включаючи безсимптомний перебіг захворювання)? При цьому серед методів виявлення антитіл до ВПГ найбільш інформативними є методи, що виявляють антитіла до конкретного типу вірусу (тип 1 чи тип 2).
Сучасні методи лікування не дозволяють повністю позбутися ВПГ. Поза рецидиву вірус знаходиться в неактивному стані. При ослабленні імунітету виникає рецидив генітального герпесу. Лікування прискорює загоєння висипань, знижує ризик рецидиву і зменшує виділення збудника, але не може повністю знищити вірус.
Основою лікування генітального герпесу є противірусні препарати – ацикловір, валацикловір і фамцикловір. При цьому валацикловір і фамцикловір є більш сучасними, але і більш дорогими препаратами в порівнянні з ацикловіром. Місцеве застосування противірусних препаратів (у вигляді кремів і мазей) малоефективно.
Ефективність лікування Уро-Біофоном в поєднанні з Антибіотиками: 100%
Tags: герпес