Алкоголізм
Діагноз «алкоголізм» – відповідальне рішення, що є компетенцією фахівця – психіатра-нарколога.Алкоголізм – одне з найстрашніших захворювань XXI століття.
До проявів початкової стадії алкоголізму відносяться: потяг до алкоголю (первинне патологічне ваблення або тяга до алкоголю); підвищення рівня толерантності до алкоголю – здатність приймати алкоголь в чималих дозах, поява провалів в пам’яті, на наступний день після прийому алкоголю; втрата захисного блювотного рефлексу . Алкоголізм вже в початковій стадії характеризується втратою кількісного контролю при прийомі алкоголю, коли людина не може зупинитися після прийому який – те дози спиртного і починає пити далі; зміна форм пияцтва (прийом алкоголю протягом декількох днів підряд). Алкоголізм другої стадії характеризується потягом до алкоголю, проте воно стає більш вираженим, ніж при початковій стадії захворювання. Переносимість високих доз алкоголю продовжує зростати. Крім втрати кількісного контролю при прийомі алкоголю, відбувається втрата і ситуаційного контролю, тобто прийом алкоголю можливий навіть в неприпустимій ситуації. Основний синдром алкоголізму другої стадії – це похмільний або абстинентний синдром, який характеризується достатньо вираженими соматичними, вегетативними, психічними розладами (понижений настрій, пітливість серцебиття, підвищення артеріального тиску, відсутність апетиту, нудота, спрага, тремтіння в руках і т.д.). Алкоголізм другої стадії також виявляється зміненою форою сп’яніння: запоями, постійним або переміжним пияцтвом. У другій і третій стадії алкоголізму можуть з’являтися алкогольні психози.
У вихідній, заключній стадії алкоголізму здатність приймати великі дози алкоголю зникає. Алкоголізм третьої стадії характеризується зміненими картинами сп’яніння (алкоголік перетворюється з буйного в тихого). Втрата кількісного контролю після невеликих кількостей алкоголю чарки горілки або вина, кухлі пива. Похмільний синдром виникає після прийому невеликої кількості спиртних напоїв. Для третьої стадії алкоголізму характерна алкогольна деградація особистості.
Сьогодні алкоголізм лікується достатньо ефективно. При правильному лікуванні алкоголізму, з 100 хворих 85 можуть припинити прийом спиртних напоїв. Лікування алкоголізму зазвичай включає в себе кілька етапів:
Купірування алкогольної інтоксикації і зняття похмільного синдрому;
Лікування постабстинентного періоду, що характеризується періодично виникаючим потягом до алкоголю, коливанням настрою, різними соматичними і неврологічними розладами;
Стабілізація ремісії алкоголізму, профілактика можливих рецидивів захворювання.
Лікування алкоголізму вимагає не тільки медикаментозного лікування, але і психотерапії. Без психотерапії вилікувати алкоголізм неможливо. Ефективність т.зв. «Кодування» сьогодні невисока (особливо повторно) після «кодування» припиняють алкоголізацію всього 10 – 15 чоловік з 100. Воно несе в собі багато небезпек, як правило, пов’язаних з необережним втручанням лікаря. Також невисока ефективність введення різних засобів (найчастіше пустушок) – 7 -12%. У той же час, алкоголізм можна лікувати, використовуючи кошти не тільки пригнічують потяг до алкоголю, але роблять неможливим його прийом. Обов’язково необхідно навчити хворого контролювати свій настрій, мислення і поведінку.