Скарлатина

Скарлатина – інфекційне захворювання, що носить гострий характер і проявляється лихоманкою,симптомами загальної інтоксикації і великими ділянками висипань по всьому тілу.

Етіологія і патогенез скарлатини

Збудник скарлатини – бета-гемолітичний стрептокок групи А. Інфекція зазвичай передається повітряно-крапельним шляхом від хворих на скарлатину або ангіну при чханні, кашлі і розмові, тому хворих необхідно ізолювати від оточуючих і особливо від дітей. Проте можливий і контактний шлях передачі через предмети побуту: одяг, іграшки, предмети особистої гігієни. Хворі найбільш контагіозний в перші дні хвороби.

Воротами інфекції є мигдалини, звідки стрептокок проникає в навколишні тканини, кров і внутрішні органи. Виробляються стрептококом токсини викликають ураження верхнього шару епідермісу, а також порушують функції головного мозку і серця. Для скарлатини типовим є формування збільшеного в розмірах «скарлатінового серця» (через вплив токсичного чинника стрептокока). У період захворювання алергічні фактори агресії зумовлюють появу висипу, а після одужання можуть викликати ревматичне ураження внутрішніх органів.

Клініка скарлатини

Скарлатина проявляється висипом по всьому тілу. Висипання дрібного розміру, при натисненні зникає, зазвичай з’являється на третій день хвороби. Висип локалізується на щоках, з боків тулуба, в паховій області. Висипання проходять через тиждень, не залишаючи пігментації. Характерною ознакою хвороби є скарлатіновий мову, у дітей він стає яскраво-червоним. Захворювання протікає у важкій формі та супроводжується симптоматикою тонзиліту. Підщелепні і шийні лімфатичні вузли збільшені. Краї зіва гипереміровані. Температура тіла підвищується. Після зникнення висипу (зазвичай через 7 днів від початку захворювання) шкіра на місці висипу лущиться протягом двох – трьох тижнів.

Скарлатина може ускладнюватися середнім отитом, запаленням придаткових пазух носа, гломерулонефрит та ревматизмом.

Лікування скарлатини

загрузка...

Лікування скарлатини при легкій формі проводять в амбулаторних умовах. Однак хворого необхідно ізолювати від оточуючих. При наявності в сім’ї дітей дошкільного віку, а також учнів перших класів, не хворіли на скарлатину, показана госпіталізація хворих з метою недопущення передачі інфекції. Хворих среднетяжелой і важкою формою захворювання госпіталізують і поміщають в окрему палату, виділяють їм окремий посуд і предмети особистої гігієни. Наявність ускладнень також є показанням до госпіталізації.

Хворим призначають постільний режим. Рекомендують рясне тепле пиття. Їжа рекомендована рідка або напіврідка з обмеженням кількості білків. Призначається дієта № 2. Медикаментозне лікування складається з антибіотиків, зокрема пеніцилінового ряду, які приймають протягом тижня. Додатково призначають полівітамінні препарати. При важкому перебігу і наявності ускладнень проводять інфузійну терапію з метою детоксикації.

Ізоляцію хворих припиняють після одужання, але не раніше десяти днів від початку хвороби. Діти, які перехворіли на скарлатину, допускаються в учбові заклади і дитячі сади тільки через 12 днів після закінчення хвороби. Діти, які не хворіли на скарлатину, але були в контакті з хворим, також ізолюються на тиждень після контакту. Діти, які не хворіли на скарлатину, але спілкувалися з хворим протягом усього періоду його хвороби, допускаються в учбові заклади і дитячі сади тільки після семнадцатідневного карантину. У людей, що перехворіли на скарлатину, розвивається стійкий довічний імунітет.

Потрібен доступ в інтернет там де немає комп’ютера? Дізнайся як налаштувати інтернет на телефоні.

Наскільки ви довіряєте медичної інформації,знайденої в інтернеті?

Точка зору адміністраторів сайту може не збігатися з точкою зору авторів. Всі представлені на сайті матеріали Ви можете використовувати тільки на свій страх і ризик. Вся інформація надається Вам безкоштовно і ніякої відповідальності за її використання і наслідки не несе. Нагадуємо, що рекомендацією до дії є консультація фахівця, а представлені на сайті матеріали носять суто інформаційний характер.