Рак нирки Пухлини нирки

Найбільш частий вид пухлин нирки – нирково-клітинний рак. Його частка в структурізлоякісних пухлин складає приблизно 3%. Пухлини ниркової миски та сечоводу зустрічаються рідше, складаючи лише 15% від усіх пухлин нирок і сечоводу. Мезенхімальні пухлини (саркоми) зустрічаються ще рідше. Але слід зазначити, що в дитячій онкології пухлини нирок іноді досягають 50% від усієї онкологічної патології дитячого віку.

Основними причинами, що збільшують ризик виникнення раку нирки, є:

Рак нирки схильний до метастазування і лімфогенним, і гематогенним шляхом. З цієї причини метастази виявляються більш ніж у половини пацієнтів. Найбільше число метастазів виявляють у легенях, потім у порядку убування частоти слідують кістки, печінка, мозок, причому метастази в печінку і мозок характерні для пізніх стадій захворювання.

Захворювання на ранніх етапах часто протікає абсолютно безсимптомно. До ознак, побічно вказує на можливий рак нирки відносяться:

наявність припухлості в ділянці нирок, що виявляється пальпацією

погіршення загального стану, слабкість, втрата апетиту, схуднення

загрузка...

Важлива роль в постановці діагнозу належить методам медичної візуалізації: ультразвукового дослідження, рентгенографії (у тому числі ниркова ангіографії, урографії, венокавографіі), комп’ютерної томографії, магніторезонансної томографії, радіоізотопної сцинтиграфії. Наступним етапом діагностики є пункційна біопсія пухлини, однак її діагностична цінність часом обмежена. Картина крові при раку нирки неспецифічна, аналіз сечі може виявляти ерітроцітуріі, лейкоцитурією, протеїнурію.

Основний метод лікування раку нирки – хірургічний. Навіть при наявності метастазів намагаються йти на операцію, тому що це цілком істотно продовжує життя пацієнта. Одиночні метастази не є протипоказанням до операції.

На ранніх стадіях по можливості проводять органозберігаючі операції, особливо зберігають надпочечник. Обов’язковою умовою оперативного лікування є витяг пухлинних тромбів з ниркової вени і нижньої порожнистої вени (їх діагностика проводиться за допомогою УЗД або комп’ютерної томографії), а також видалення регіонарних лімфатичних вузлів в які було можливо метастазування.

Променева терапія, хіміотерапія та гормонотерапія проводяться рідко, в основному як методи паліативного лікування, тому що їх ефективність в більшості випадків невисока. Імунотерапія пухлин за допомогою альфа-інтерферону, інтерлейкіну-2, 5-фторурацилу приблизно в половині випадків дає позитивний результат, а у 15% пацієнтів підвищує терміни виживання.

Прогноз захворювання залежить від стадії пухлинного процесу і ступеня диференціювання пухлинних клітин. Поганий прогноз у пацієнтів при проростанні метастазів у ниркову вену.

Tags: