Для змісту цієї сторінки потрібно більш нова версія Adobe Flash Player.

Актуальна інформація від начальникаВДПН Солом’янського РУГУ МНС України в м. Києві Г.І. Слівінського.

Нові аспекти консервативної терапії дивертикульозу товстої кишки Н.В. Харченко

Національний конгрес «Людина і ліки-України», що проходив у Києві з 26 по 28 березня, підняв важливі теми, що цікавлять наукову та медичну громадськість нашої країни. Чи стане цей конгрес гідним продовженням починань медико-фармацевтичного конгресу «Ліки та життя», покаже час. Сьогодні ж можна констатувати: новий науковий захід привернув увагу багатьох медичних фахівців не тільки Києва, а й інших регіонів України. Обговорення найважливіших проблем сучасної медицини в ході конгресу супроводжувалося продуктивними дискусіями та обміном досвідом щодо підходів до діагностики та лікування різних захворювань, що, безумовно, сприятиме підвищенню якості надання медичної допомоги населенню України.

Особливий інтерес учасники конгресу проявили до роботи гастроентерологічної секції «Вирішені та проблемні питання лікування гастроентерологічних захворювань», зокрема до доповіді головного гастроентеролога МОЗ України, професора кафедри гастроентерології, дієтології та ендоскопії Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, доктора медичних наук Наталії В’ячеславівни Харченко «Дивертикулез товстого кишечника: лікувальна тактика».

– Впровадження в практику спеціаліста-гастроентеролога нових схем консервативного лікування дозволить істотно знизити кількість хірургічних втручань з приводу ускладнених форм дивертикульозу серед пацієнтів з цим станом.

Дивертикул товстої кишки – це мешковидное випинання її стінки. Актуальність цієї теми обумовлена ??високою частотою дивертикульозу в популяції, збільшується прямо пропорційно віку. Так, за даними P. Fruhmorgen, K. Wehrmann, в 2007 р. в світі дивертикулез був діагностований у 40% людей старше 70 років, 35% людей у ??віці 50-60 років і 10% – 30-40 літніх.

Щоб уникнути неточностей при постановці діагнозу слід пам’ятати, що під дивертикулезом увазі наявність одного або декількох невоспаленних дивертикулів, в свою чергу, дивертикуліт – це запалення одного або декількох дивертикулів. Запальний процес може бути обмежений навколишніми тканинами – перідівертікуліт, поширюватися на сусідні тканини – Періколи, ускладнюватися перфорацією, формуванні-ням абсцесу, утворенням нориць і перитонітом.

Зазначені симптоми об’єднують терміном «дивертикулярная хвороба».

Згідно зі статистичними даними у 80-95% пацієнтів дивертикули утворюються в сигмовидної кишки. Дивертикули можуть бути конституціонального і аліментарного походження або мати поліетіологічним природу (ослаблення кишкової стінки, підвищення внутрішньокишкового тиску, посилення моторики кишки, дискоординації діяльності поздовжніх і циркулярних м’язів кишкової стінки, вживання в їжу недостатньої кількості продуктів, що містять харчові волокна).

80% людей з дивертикулами не пред’являють скарг та не мають клінічних проявів. Небезпека для життя і здоров’я пацієнта з дивертикулярная хворобою криється в її ускладненнях – кровотечі, запаленні і перфорації, які розвиваються у 4-5% осіб. Кровотеча при дивертикулез відноситься до основних причин кровотеч з нижніх відділів шлунково-кишкового тракту. Нерідко при дивертикулез виникає рясне кишкова кровотеча з фарбуванням стільця в яскраво-червоний колір.

Діагностика дивертикулярная хвороби грунтується на інструментальних методах. При підозрі на дивертикуліт рекомендовано проведення оглядової рентгенографії органівчеревної порожнини (ОЧП), а потім рентгенографія з ретроградним введенням водорозчинного контрастної речовини. До інформативним інструментальним методам досліджень відносяться комп’ютерна томографія, УЗД ОЧП та ендоскопія, що дозволяє діагностувати ускладнення дивертикульозу, у тому числі і кровотеченіе.Еті методи досліджень дозволяють проводити диференційну діагностику дивертикульозу та інших захворювань товстої кишки, у тому числі раку товстої кишки.

Лікування дивертикульозу, що супроводжується скаргами, починається з інформування пацієнтів про особливості їхнього захворювання. Слід надати хворому рекомендації щодо корекції способу життя і призначити консервативну терапію.

загрузка...

Лікувальне харчування підбирають відповідно до індивідуальних потреб пацієнта, при цьому обов’язково збільшують у раціоні кількість продуктів, багатих харчовими волокнами. Показано вводити в раціон набухають речовини рослинного походження, наприклад насіння подорожника (Мукофальк), з одночасним вживанням достатньої кількості рідини. Медикаментозне лікування включає препарати лактози, суміші електролітів (Ендофальк) і спазмолітичні засоби.

При лікуванні неускладненого дівертікуліта показано тимчасове і часткове припинення ентерального харчування з переходом на парентеральне введення поживних речовин або застосування спеціальних сумішей. Пацієнтам з легкими формами захворювання призначається пероральний прийом антибіотиків, при більш важкому перебігу захворювання антибіотики вводяться внутрішньовенно. Симптоматична терапія включає анальгетики та спазмолітики.

На сьогодні перспективним напрямком у лікуванні пацієнтів з дивертикулярная хворобою є комбінована терапія антибіотиками і месалазином (Салофальк), яка у багатьох пацієнтів може бути альтернативою хірургічного лікування. Це підтверджують дані дослідження Trespi і співавт. (1999), в якому вивчалася частота рецидивів дивертикулярная хвороби при профілактичному застосуванні месалазину (2 рази на добу по 400 мг протягом 8 тижнів) у пацієнтів з клінічно вираженою дивертикулярная хворобою після курсу первинної антибактеріальної терапії. При цьому порівнювався клінічний ефект месалазину і плацебо. Згідно з результатами дослідження застосування месалазину з профілактичною метою дозволяє практично в два рази знизити частоту рецидивів у цій групі пацієнтів.

Позитивні результати застосування месалазину в консервативному лікуванні дивертикульозу сприяли подальшим науковим дослідженням в цьому напрямку. Так, у 2002 р. та ж група учених порівнювала ефективність монотерапії ріфаксіміну та комбінованої терапії ріфаксіміну і месалазином у пацієнтів з рецидивуючим дивертикулитом. Пацієнти були розділені на дві групи: одна група одержувала монотерапію, друга – комбіноване лікування протягом року за схемою 7 днів на місяць. Комбінована терапія виявилася значно ефективніше: частота рецидивів дівертікуліта знизилася вдвічі.

В даний час отримані результати лікування пацієнтів з хворобою дивертикулярная в режимі монотерапії ріфаксіміну або месалазином. Пацієнти були розділені на 4 групи: перша група отримувала ріфаксімін по 200 мг 2 рази на день, друга – ріфаксімін по 400 мг 2 рази на добу, третя – месалазин по 400 мг 2 рази на добу, четверта – месалазин по 800 мг 2 рази на добу. Курс лікування тривав 3 міс, пацієнти отримували препарат 10 днів на місяць. Ефективність лікування оцінювали за усунення таких симптомів: болі у верхніх і нижніх відділах, дискомфорт у шлунку, здуття, тенезми, діарея, лихоманка, загальне нездужання, нудота, блювота, дизурія. До кінця курсу лікування відзначалося поліпшення за трьома з зазначених симптомів (р <0,03), загальний показник вираженості симптомів зменшився в трьох групах досліджуваних, крім першої (р <0,001). Найкращий результат був отриманий у четвертій групі пацієнтів, що дозволило розглядати месалазин (Салофальк) як ефективний препарат у лікуванні дивертикулярная хвороби.

Згідно з результатами дослідження P. Fruhmorgen, K. Wehrmann (2007), консервативна терапія месалазином (Салофальку), що володіє неспецифічної протизапальної активністю, і препаратами пробіотиків, здатними впливати на кишкову мікрофлору, забезпечує тривалий ефект у пацієнтів з симптомами дивертикулярная хвороби. Хороші результати були отримані при паралельному застосуванні месалазину і пробіотика на основі штаму E. coli, що дозволило продовжити тривалість безсимптомного періоду дивертикулярная хвороби. Отримані в клінічних дослідженнях дані дозволяють припустити, що комбінація месалазину і пробіотика в майбутньому може стати терапією першого вибору при неускладненому перебігу дивертикулярная хвороби легкого та середнього ступенів тяжкості.

Дивертикулярная хвороба вражає велика кількість людей, переважно старшого віку, тому перед гастроентерологами гостро стоїть завдання пошуку нових методів консервативного лікування цього захворювання. Правильне і своєчасне лікування цієї патології дозволить багатьом пацієнтам уникнути хірургічного втручання.

Серцева недостатність Український практично-науковий журнал для лікарів з проблем СН

Блокада ренін-ангіотензин-альдостеронової системи при ХСН

Національні Рекомендації з діагностікі и Лікування ХСН 2009

Medical Nature Природна медицина. Дослідження. Інновація. Практика. Для інформації:

Tags: ,