ЩО ТАКЕ ЛІМФОГРАНУЛЕМАТОЗОМ?

Лімфогранулематоз (лімфома Ходжкіна, хвороба Ходжкіна) – це онкологічнезахворювання лімфатичної системи, при якому в лімфоїдної тканини при мікроскопіческомо дослідженні знаходять клітини Березовського-Штернберга-Ріда. Назва ці клітини отримали на згадку про вчених, які брали участь у їх відкритті та вивченні. Лімфогранулематоз часто зустрічається у дітей пізнього підліткового віку і також має піки захворюваності в 20 і 50 років. Вперше захворювання було описано англійським лікарем Т. Ходжкіна в 1832 році.

СИМПТОМИ ЛІМФОГРАНУЛЕМАТОЗОМ

Як і при неходжкінських лімфомах, першим симптомом лімфогранулематозу зазвичай є значне збільшення розмірів лімфатичних вузлів на шиї, в пахвових западинах або в паху. При цьому, на відміну від інфекційних захворювань, збільшені лімфатичні вузли безболісні, їхні розміри не зменшуються згодом і при лікуванні антибіотиками. Внаслідок того, що часто вражається лімфатична тканина, розташована в грудній клітці, першим симптомом захворювання може бути утруднення дихання чи кашель внаслідок тиску на легені і бронхи збільшених лімфатичних вузлів.

Іншими симптомами, що зустрічаються при лімфогранулематозі, є:

Діагностика лімфогранулематозу

При підозрі на лімфогранулематоз здійснюються такі види досліджень:

Біопсія ураженого лімфатичного вузла з морфологічним і імунологічним дослідженням.

Основним аналізом, що дозволяє підтвердити діагноз лімфогранулематозу, є мікроскопічне дослідження зразка пухлинної лімфоїдної тканини, отриманої при біопсії. Ця тканина направляється на морфологічне дослідження під мікроскопом для того, щоб визначити, чи дійсно лімфатичний вузол заповнений пухлинними клітинами і чи присутні в ньому специфічні клітини Березовського-Штернберга-Ріда. Для підтвердження діагнозу може бути виконано імуногістохімічне дослідження з метою визначення імунологічних характеристик пухлинних клітин.

Променева діагностика (рентгенографія, комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія) дозволяє виявити наявність пухлинних утворень у різних частинах тіла, які не доступні лікаря при зовнішньому огляді.

Методи променевої діагностики застосовують для визначення стадії лімфогранулематозу.

Форма лімфогранулематозу

Існує 5 видів лімфогранулематозу. Правильний діагноз можна поставити тільки після дослідження тканини лімфатичного вузла, одержуваної при біопсії.

загрузка...

Варіант нодулярного склерозу (найбільш поширений – 75%)

Варіант з лімфоїдним виснаженням (найменш поширений – менше 5%)

Лімфогранулематоз – СТАДІЇ ЗАХВОРЮВАННЯ

Залежно від ступеня поширеності захворювання виділяють 4 стадії лімфогранулематозу:

I стадія – пухлина знаходиться в лімфатичних вузлах однієї області або в одному органі за межами лімфатичних вузлів (IE)

II стадія – ураження лімфатичних вузлів у двох і більше областях по один бік діафрагми або органу і лімфатичних вузлів по один бік діафрагми (IIE)

III стадія – ураження лімфатичних вузлів по обидві сторони діафрагми (III), яке може також супроводжуватися ураженням селезінки (IIIS). При поєднанні ураження лімфатичних вузлів по обидві сторони діафрагми з локалізованим ураженням внелімфатіческого органу або ділянки визначається стадія IIIE, а якщо на додаток до цього вражена ще й селезінка – то стадія IIISE. Стадію III також поділяють на III (1) і III (2). У першому випадку пухлинний процес локалізований у верхній частині черевної порожнини, а при стадії III (2) він також вражає лімфатичні вузли, розташовані в тазу і вздовж аорти.

IV стадія – захворюванняпоширюється крім лімфатичних вузлів на внутрішні органи: печінку, нирки, кишку, кістковий мозок і ін з їх дифузним ураженням

Буква Е означає те, що пухлина поширюється на органи і тканини, розташовані поряд з ураженими групами великих лімфатичних вузлів, а S – ураження селезінки. Крім того, іноді в назву стадії лімфогранулематозу включають букву А, що означає відсутність симптомів захворювання у пацієнта, у той час як буква В означає наявність таких симптомів як лихоманка, проливні поти і втрата маси тіла.

ЛІКУВАННЯ ЛІМФОГРАНУЛЕМАТОЗОМ

Незалежно від морфологічного варіанту і стадії лімфогранулематозу кінцева мета терапії – лікування захворювання. При I-II-й стадіях захворювання вірогідність лікування дуже висока, але і при далеко зайшли стадіях адекватне лікування має добрі шанси на успіх.

При стадіях I і IIA лікування може проводитися методами променевої терапії ± хіміотерапія.

У разі стадій IIB і IIIA застосовують методи променевої терапії або хіміотерапії

При поширених стадіях захворювання (стадії IIIB-IV) проводиться 6-8 циклів стандартної хіміотерапії.

При несприятливому перебігу лімфогранулематозу ефективним методом лікування є високодозової хіміотерапія з аутологічної трансплантацією кісткового мозку.