Лікування дерматиту народними засобами
Розрізняють гострий і хронічний контактний дерматит.Гострий дерматит виникає відразу після контакту з подразником і зникає після припинення дії подразника. Хронічна форма дерматиту розвивається після повторних контактів, продовжується протягом тривалого часу, протікає із загостреннями. Простий контактний дерматит викликає цілий ряд хімічних і фізичних подразників (розчинники, кислоти і луги, речовини деяких рослин (кропива, борщівник) детергенти, тертя, тиск, променеві і температурні дії.
Симптоми простого контактного дерматиту з’являються негайно або незабаром після першого контакту з подразником. При простому контактному дерматиті відбувається пряме пошкодження тканин шкіри (потертості, температурні і хімічні опіки, обмороження). Прикладом простого дерматиту є контакт з отруйним плющем, при якому шкіра деяких людей покривається червоними зудять пухирями. При проявах простого контактного дерматиту необхідно припинити дію подразника, наприклад, при хімічних опіках необхідно негайно видалити реагент з поверхні шкіри.
Алергічний контактний дерматит викликається алергічною реакцією сповільненого типу, тобто коли потрапив на шкіру антиген (алерген) захоплюється особливими клітками епідермісу і, частково перетворюючись, проникає в лімфатичні вузли, де з даними чужорідним агентом зустрічаються клітки імунної системи – Т-лімфоцити, які приводять в дію всю систему захисту організму, а шкіра стає гіперчутливою до даного алергену. Симптоми алергічного дерматиту виявляються безпосередньо на ділянці шкіри, що контактує з алергеном.
Алергенами можуть служити різні речовини (наприклад, формальдегід, хімікати, рослинні алергени і т. д.). Алергічний контактний дерматит розвивається від однієї до декількох тижнів після контакту з подразником. Проявами алергічного контактного дерматиту є: яскраве почервоніння шкіри, еритема з вираженим набряком, бульбашки і навіть міхури, розкриваються і залишають мокнучі ерозії (мокнути).
Алергічний дерматит виникає і залежить в кожному випадку тільки від рівня підвищеної чутливості організму і, особливо, від спадкової схильності до алергій (алергічних реакцій).
Перед використанням народних засобів проконсультуйтеся з лікарем!
Сверблячу шкіру протирають свіжовичавленими соками: яблучним, огірковим або картопляним.
Настій або відвар герані вживають при сверблячих дерматитах. Настій і відвар герані готують з розрахунку 2-4 ч. ложки сухого листя рослини на 2 склянки окропу.
Зрізати молоді пагони чорної смородини, заварити в термосі. Вживати щодня як чай. Під час і після лікування сторого дотримуватися дієти.
Свіжоприготований сік картоплі рекомендується застосовувати як протизапальний і лікувальний засіб при гострих дерматитах.
Приготування соку та його застосування: картопля обмивають, очищають від шкірки і перетирають через дрібну тертку. Отриману масу накладають на сметанообразную складену в кілька шарів марлеву серветку товщиною 0,5-1 см і фіксують бинтом до ураженої ділянки шкіри. Через 1,5-2 години картопляну масу обережно знімають шпателем і замінюють новою. На ніч на це місце накладають 10%-ную прополісную мазь.
Свіжоприготований сік з коріння селери пахучого приймають всередину при дерматитах, кропивниці та ін захворюваннях.
Траву льнянки звичайної у вигляді настою застосовують зовнішньо при ураженні шкіри дерматит, лишаями, висипом і ін недугами.
Настій: 2-3 ст. ложки трави настоюють 2 години в 0,5 л окропу і теплим настоєм роблять обмивання і примочки.
Траву фіалки триколірної у вигляді настою приймають всередину і використовують зовнішньо яккровоочисний засіб при дерматитах і інших шкірних захворюваннях. Настій: 3 ст. ложки трави настоюють 1-2 години в 0,5 л окропу, фільтрують, і п’ють по 2/3-1 склянці теплого настою 3-5 раз на день до їди. Зовнішньо цим же настоєм роблять примочки.
Листя шавлії лікарського у вигляді настою застосовують зовнішньо при себорейному дерматиті. Настій: ст. ложку листя настоюють годину і більш в склянці окропу і в теплому вигляді використовують для примочок або компресів.
Плоди кмину звичайного у вигляді настою або настойки застосовують зовнішньо при гострому дерматиті. Настій: 2 ч ложки подрібнених плодів настоюють 2 години на склянці окропу і в теплому вигляді використовують для зрошення і примочок.
* Настої і відвари з листя винограду застосовують зовнішньо у тибетській народній медицині при захворюваннях шкіри.
* З соку звіробою, упаренного наполовину, приготувати мазь на вершковому маслі у співвідношенні 1:4. Зберігати в холодильнику. Застосовувати як дезінфікуючий засіб при шкірних захворюваннях.
* Коли шкіра чому-небудь запалилася і почала сильно лущитися, приготуйте цілющу мазь: 1 десертну ложку свіжого молока змішайте з 1 десертною ложкою гліцерину, додайте трохи рисового крохмалю, і ретельно розмішайте, щоб утворилася кашка негуста. Увечері помастіть лупиться шкіру цією маззю. Вранці змийте її теплою водою, а якщо є липовий цвіт, то краще всього змити мазь настоєм липового відвару.
* 20-25 г свіжих квіток і листя звіробою подрібнити і залити 200-250 г оливкової, соняшникової або лляної олії. Наполягати 2 тижні в теплому місці, часто помішуючи, потім процідити. Зберігати в темній пляшці. Застосовувати для змазування уражених ділянок шкіри.
Натуральні засоби для лікування гострих і хронічних захворювань в домашніх умовах.
Опис корисних властивостей лікарських рослин та різних природних продуктів.
Tags: дерматит