Кардіоміопатії – численна група захворювань, при яких уражається м’яз серця. Виділяють два різновиди м’язи серця – більшучастину її становить скорочувальний міокард (на схемі краснокорічневого кольору) і проводить міокард (на схемі блакитного кольору). За проводить міокарду проходять імпульси до скорочення серця, у відповідь на які скорочувальний міокард скорочується, і кров з порожнин серця рухається по всьому організму.

Умовно кардіоміопатії можна розділити на три великі групи. Перша – запальні захворювання міокарда, міокардит. Друга – кардіоміопатії, причини яких відомі, їх ще називають міокардіодистрофії. Це вторинні ураження м’яза серця незапальної природи. Третя група – кардіоміопатії невідомої природи, ідіопатичні. Поразки м’язи серця мають схожі ознаки, відрізняються різні захворювання за ступенем тяжкості тих чи інших проявів.

Основними ознаками кардіоміопатій є болі в області серця, порушення ритму серця і симптоми серцевої недостатності.

Болі виникають звичайно в області серця, вони тупі, ниючі, іноді колючі; різні за силою, частіше тривалі. Можуть бути як при фізичному навантаженні, так і в спокої. Порушення ритму виявляються скаргами на серцебиття, відчуттями перебоїв у ділянці серця, рідше бувають короткочасні порушення свідомості, непритомність. Пульс може бути частим, рідкісним, неритмічним в залежності від виду порушення ритму. Ознаками серцевої недостатності є задишка, набряки на ногах, попереку, кашель, іноді кровохаркання; бувають болі в правому підребер’ї і збільшення печінки.

Значну допомогу в розпізнаванні кардіоміопатій надає електрокардіографія та ультразвукове дослідження серця (ехокардіографія).

Міокардити – запальні захворювання міокарда. Викликають їх у більшості випадків віруси, бактерії, але вони можуть бути ускладненням щеплень, введення лікувальних сироваток та застосування деяких ліків. Зазвичай ознаки міокардиту з’являються на тлі або через 1-2 тижні перенесеної будь-якої вірусної інфекції, частіше грипу або іншого вірусу, що викликає застуда. Якщо міокардит важкий, захоплює весь м’яз серця – провідний і скорочувальний міокард – є всі ознаки ураження м’яза серця – болі в області серця, порушення ритму та явища серцевої недостатності. При легких формах міокардиту, особливо якщо уражений тільки проводить міокард, можуть бути тільки ті чи інші порушення ритму, найчастіше екстрасистоли і блокади.

загрузка...

Хворі міокардитом повинні дотримуватися постільного режиму (до 2месяцев залежно від тяжкості хвороби). У ранні терміни захворювання іноді призначають противірусні, антибактеріальні, протипаразитарні та протигрибкові препарати. Застосовуються протизапальні засоби – вольтарен, індометацин. Антиаритмічні засоби призначаються в залежності від виду порушень ритму. При серцевій недостатності у хворих міокардитом серцеві глікозиди призначаються обережно. Ефективними засобами є інгібітори ферменту (каптоприл, еналаприл, раміприл).

Кардіоміопатії з відомою причиною або міокардіодистрофії – це незапальні вторинні ураження серця відомої природи. В основі міокардіодистрофії лежать обмінні порушення в серце. Це друга хвороба, ускладнення якого-небудь захворювання. Найбільш важливими причинами вторинних кардіоміопатій є захворювання щитовидної залози, клімактеричні порушення в жінок, недокрів’я. Важка кардіоміопатія може бути при зловживанні алкоголем, при травмах серця або грудної клітки. До кардіоміопатія відноситься синдром спортивного серця, який виникає у спортсменів внаслідок важких фізичних навантажень. Поява тих або інших ознак ураження серця також пов’язано з тяжкістю процесу. Наприклад, алкогольна кардіоміопатіяпротікає дуже важко і загрожує життю хворого. При клімактеричнийкардіоміопатії в основному бувають болі в області серця, при недокрів’ї, захворюваннях щитовидної залози – порушення ритму серця.

При міокардіодистрофія слід енергійно лікувати основне захворювання. Від того, наскільки рано початок проводитися лікування залежить зворотний розвиток дистрофії міокарда.

Кардіоміопатії нез’ясованої природи (ідіопатичні). Щодо рідкісні хвороби, але в останні роки вони стали частіше виявлятися завдяки появі сучасних методів обстеження серця та судин. Для них характерні всі ознаки ураження м’яза серця, але при цьому є ряд обставин, які дозволяють розпізнати саме ці хвороби:

г) у більшості випадків значно збільшені розміри серця;

Ідіопатичні кардіоміопатії протікають досить важко, загрожуючи не тільки здоров’ю, але іноді й життя хворого. Для їх лікування використовуються по суті всі групи лікарських засобів, що застосовуються в кардіології: бета-блокатори, сечогінні, інгібітори ферменту, серцеві глікозиди, антиаритмічні засоби. Більшість трансплантацій (пересадок) серця і деякі інші операції на серці проводять хворим саме з ідіопатичною кардиомиопатиями. Питання про конкретний метод лікування вирішує лікар-кардіолог.

_0.3MB/0.00502 sec