Гломерулонефрит, симптоми і лікування гломерулонефриту

Гломерулонефрит – це запалення нирокпри переважному ураженні судин клубочків. Гломерулонефрит протікає у вигляді гострого або хронічного процесу з повторними загостреннями і ремісіями.

Гломерулонефрит – одне з найбільш частих захворювань нирок. Гострий Гломерулонефрит може розвинутися в будь-якому віці, однак більшість хворих складають особи до 40 років.

Виникає захворювання найчастіше після ангін, тонзилітів, інфекцій верхніх дихальних шляхів, скарлатини та ін Важливу роль у виникненні гломерулонефриту грає стрептокок. У країнах з жарким кліматом частіше за інших гострого гломерулонефриту передують стрептококові шкірні захворювання. Він може також розвиватися після пневмоній (у тому числі стафілококових), дифтерії, висипного і черевного тифу, бруцельозу, малярії та деяких інших інфекцій. Можливе виникнення гломерулонефриту під впливом вірусної інфекції, після введення вакцин і сироваток (сироватковий, вакцинний нефрит). Гломерулонефрит може виникнути при охолодження організму у вологому середовищі (окопний нефрит).

загрузка...

Лікування гломерулонефриту

При важких загостреннях гломерулонефриту, високої активності застосовують плазмаферез, гемосорбцію, дренаж грудного лімфатичного протоку.

Антиагреганти і Ангіопротектори (дипіридамол, трентал) використовують частіше у поєднанні з більш активними засобами, хоча є вказівки про їх ефективність і при ізольованому застосуванні. Не виключено, що тривалий прийом цих препаратів, покращуючи мікроциркуляцію в нирках, сприяє уповільненню прогресування ниркового ураження. Близьке дію надає компламин.

Гіпотензивна терапія також уповільнює прогресування гломерулонефриту. З дієтичних призначень обмеження натрію хлориду і води необхідно лише у випадках великих набряків і гіпертонії. Значні обмеження можуть бути небезпечними при розвитку ХНН. Не слід обмежувати прийом білка у хворих без ознак ХНН. Достатня фізична активність, мінімальний термін перебування хворих у стаціонарі (у тому числі і хворих на хронічний ГН з нефротичним синдромом, схильних до внутрішньолікарняної інфекції), можливість продовження активного лікування в амбулаторних умовах-обов’язкові умови раціонального ведення нефро логічних хворих.