Амебна дизентерія. Симптоми і лікування захворювання
Амебна дизентерія (амебіаз) – інфекційнезахворювання товстої кишки.
Збудником амебіазу є одноклітинний паразит – гістолітичних амеба (Entamoeba histolytica). Географія поширення захворювання обширна, найбільш часто хвороба зустрічається в жарких країнах.
Збудник амебіазу може існувати у двох формах – активною (трофозоіт) і неактивній (циста). У першому випадку гістолітичних амеба живе в межах кишечника, в його вмісті. Поза людського середовища одноклітинне гине. Поширення амебіазу відбувається при другій формі – з допомогою цист.
Амеби-трофозоіти провокують діарею, пронос і таким чином залишають організм людини. Однак за відсутності діареї трофозоіти перетворюються в тверді цисти, які можуть бути виведені з калом.
Зараження амебіаз може відбутися при антисанітарних умовах, при контакті з калом хворого, а також при статевих відносинах з інфікованою людиною.
У медичній практиці є багато випадків, коли інфікований амебіазом людина протягом багатьох років живе з цим захворюванням (його ознаки вкрай неоднозначні). Характеризуються симптоми амебіазу спазмами в животі, діареєю, метеоризмом, калом з кров’ю. Нерідко спостерігається підвищення температури.
Часто через несвоєчасне лікування амебіазу може розвинутися кахексія (виснаження організму) і анемія.
У гіршому разі, амеби-трофозоіти поселяються в стінках кишечника, викликаючи його запалення: руйнується епітеліальний шар кишечника, ушкоджуються кровоносні судини, виникають глибокі виразки. Такий хід розвитку хвороби визначається наступними симптомами: слабкістю організму, частим незначними спорожнюванням з кров’ю і слизом, гострим болем в області товстої кишки, підвищенням температури тіла, зниженням апетиту.
Амебіаз може привести до формування амебома – пухлиноподібного освіти. Як наслідок, виникає непрохідність кишечника.
Деякі одноклітинні, проникаючи в стінки товстої кишки, часто стають причиною перитоніту – запального процесу в області очеревини.
При попаданні паразита в апендикс може розвинутися легка форма апендициту. Перед операцією з видалення апендикса хворому, як правило, прописується невеликий курс лікування антибіотиками.
Існує небезпека ураження трофозоіти печінки, легенів і навіть головного мозку. При виявленні симптомів амебіазу необхідно негайно звернутися до лікаря-інфекціоніста.
Для визначення амебіазу хворий повинен здати аналіз калу. Встановлення точного діагнозу вимагає виконання 3-6 обстежень, а також ректороманоскопію (внутрішнє обстеження прямої кишки). За результатами аналізів, лікар-інфекціоніст призначає хворому курс лікування амебіазу.
Ефективна терапія захворювання вимагає повторного обстеження через 1, 3 та 6 місяців після лікування.
Найцікавіше в мережі
Новини партнерів
Нові статті
Новини
Новини партнерів
© 2009-2011 dr20.ru: При використанні розміщених на сайті текстових матеріалів прямим, активним, індексується посилання на джерело обов’язкове. Представлена ??на сайті інформація не повинна використовуватися для самостійної діагностики і лікування та не може служити заміною очної консультації лікаря. Є протипоказання. Порадьтеся з лікарем.
Tags: портал